Головна / Новини / Печія: причини виникнення та ефетивне лікування

Печія: причини виникнення та ефетивне лікування

Згідно Монреальського консенсусу ГЕРХ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) – це «стан, який розвивається, коли рефлюкс вмісту шлунка викликає неприємні симптоми і/або ускладнення». Симптоми визнані неприємними у разі зниження якості життя чи благополуччя людини.

З хірургічної точки зору ГЕРХ – це сиптомокоплекс, викликаний недостатністю антирефлюксоного бар’єру, при якому вміст шлунка попадає в стравохід. Це механічне порушення, викликане дефектом нижнього стравохідного сфінктера, порушенням шлункової секреції і/або порушення перистальтики стравоходу, що призводить до виникнення цілого ряду симптомів: від печії до захворювань дихальної системи (БА без алергічного компоненту) і розвитку злоякісних новоутворень. Основними складовими антирефлюксного бар’єру є нижній стравохідний сфінктер (НСС), діафрагмальні ніжки, кут Гіса та діафрагмально-стравохідна зв’язка.

Прояви з боку систем організму, які мають враховуватись при встановленні діагнозу ГЕРХ Стравохідні:  печія, регургітація, відрижка (кислим, гірким або їжею), нудота, дисфагія або одинофагія, відчуття підвищеної кількості рідини в роті , епігастральні болі , порушення сну, пов’язані з болем або печією.

Кардіальні: епігастральні болі в лівій половині грудної клітини,  порушення серцевого ритму

Бронхолегеневі: хронічний кашель, рецидивуючі (аспіраційні) пневмонії, бронхіальна астма («неалергічна»).

Ларингофарингеальні:  охриплість, ларингіт, фарингіт , риніти, біль, почервоніння в горлі.

Стоматологічні:  карієс, ураження зубної емалі , дентальні ерозії, неприємний запах з рота

Ендоскопічне дослідження дозволяє візалізувати будь-який дефект слизової оболонки стравоходу (ділянки струпу або еритеми чітко відрізняється від нормальної слизової), що вважається об’єктивним доказом ГЕРХ. Ендоскопічні ознаки ГЕРХ:

  • ерозії слизової оболонки стравоходу є індикатором рефлюкс-езофагіту;
  • стриктура стравоходу після взяття біопсії та виключення онкологічної патології;
  • стравохід Баррета після гістологічного підтвердження, незважаючи на існування рідкісних рефлюкс-неасоційованих причин розвитку даної патології.

Традиційна рН-метрія стравоходу дозволяє ідентифікувати кислі рефлюкси (зниження внутрішнстравохідного рН менш 4 од.), які є критерієм рефлюкса кислого вмісту зі шлунка в стравохід. Однак, цей умовний поріг (рН менш 4) значно обмежує використання рН-метрії для діагностики некислих рефлюксів, коли рН болюса більш 4. У зв'язку із цим, слабокислі та слаболужні рефлюкси при проведенні традиційної рН-метрії найчастіше залишаються неврахованими.

Новий метод діагностики гастроезофагальних рефлюксів – багатоканальна імпедансометрія стравоходу – позбавлений цього недоліку, тому що використовує зовсім інший принцип діагностики рефлюксів, що не залежить від значення рН рефлюктата.

В основу методу покладений вимір опору змінного електричному струму (імпедансу), що змінюється у випадку попадання в стравохід рідких або газоподібних субстанцій. Багатоканальна імпедансометрія стравоходу дозволяє фіксувати всі епізоди рефлюксів, включаючи рефлюкси рідкого, газоподібного й змішаного вмісту. У комбінації із рН-метрією можливо характеризувати рефлюкси за рівнем кислотності (кислий, слабокислий, слаболужний), визначати час здійснення хімічного й об'ємного кліренсу і, таким чином, призначати найбільш раціональну терапію.

Дане обстеження можливо провести на базі хірургічного відділення №1 КП «Лікарня №2» ЖМР за направленням лікуючого лікаря після попереднього проходження ФЕГДС.